Абзац 1: У Всеукраїнський конгрес фермерів розпочав адвокаційну кампанію з врегулювання правового статусу земель постійного користування, наданих для створення фермерських господарств у 1990-х роках. Ця земля належить близько 27 000 господарствам і становить приблизно 500 тисяч гектарів сільськогосподарських угідь.
Абзац 2: Голова організації, Іван Слободянник, заявив про критичну ситуацію з правовим статусом цих земель, стверджуючи, що вони фактично «випали з Земельного кодексу і опинились поза законом». Господарства на цій землі працюють, але правова невизначеність створює для фермерів нові проблеми, від неможливості викупити ділянку до подвійного оподаткування.
Абзац 3: Захід зібрав більше 80 учасників — фермерів з різних областей України, представників Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства, Державної служби геодезії, картографії та кадастру, а також секретаріату аграрного комітету Верховної Ради. Конгрес визначив чотири ключові проблеми, які потребують законодавчого врегулювання:
– Неможливість викупити землю через дискреційні рішення місцевих рад;
– Неможливість зареєструвати право постійного користування за юридичною особою, тобто безпосередньо за фермерським господарством;
– Подвійне нарахування мінімального податкового зобов’язання одночасно фізичній особі — засновнику господарства та юридичній особі;
– Відсутність механізму реєстрації залишку земельної ділянки після часткового розпаювання між членами господарства.
Абзац 4: Юрист-експерт конгресу Ярослава Овчаренко повідомила, що для вирішення цих проблем організація підготує зміни до Земельного кодексу, Закону України про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та Податкового кодексу. Представники Мінекономіки та Держгеокадастру підтвердили готовність до співпраці над формулюванням законодавчих змін. Після узгодження з регуляторами конгрес планує внести законопроект через народних депутатів.
Висновок: Успіх ініціативи залежить від консолідації фермерської спільноти, організація закликає аграріїв, яких стосується проблема, долучитися до підтримки змін на етапі їх розгляду у Верховній Раді.