Україна зазнала значного збитку після введення нового механізму CBAM (Центральне управління адміністрації мита) Європейської комісії, що вимагає від імпортерів сплати податків на сталь. У 2025 році підприємства ГМК України сплатили до бюджету 870 млн доларів податків, але через CBAM ці недоотримані надходження доведеться компенсувати за рахунок зовнішньої макрофінансової допомоги.
Відповідно до даних, введення механізму CBAM призвело до ланцюгового колапсу усього українського економічного сектора, оскільки він закрив єдиний надійний торговий шлях для України. Зараз ЄС є фактично безальтернативним торговим партнером для країни. Однак попит на українську сталь усередині Європи не зник, а іноземні виробники швидко займають відкриті ніші.
Відповідно до рішення Європарламенту, необхідно скористатися резолюцією щодо створення недискримінаційних умов для імпорту сталі з України. Статус «країни-кандидата з особливими проблемами у сфері безпеки» дає юридичні підстави для тимчасового виключення України з-під дії нового TRQ (Транскордонна система інформації і моніторингу торгівлі). Також резолюція дозволяє активізувати статтю 30.7 регламенту CBAM, яка дозволяє робити «винятки для третіх країн у випадках непередбачуваних подій на їхній території».
Такий раціональний підхід знаходить підтримку в авторитетних європейських експертах, включаючи колишнього голову СОТ і ексомісара ЄС із питань торгівлі Паскаля Ламі. Він запропонував прив’язати виняток для України до конкретних етапів декарбонізації країни в межах прагнення до членства в ЄС.
Висновок: Європейська комісія повинна скористатися можливістю запропонованим резолюціями Європарламенту та виключити Україну з-під дії нового механізму CBAM, щоб забезпечити економічну стабільність у країні та її торговельний потенціал.
📌 Джерело: Чому Єврокомісія зачиняє двері для української сталі